1. Словник української мови у 20 томах

переступник

ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах.

Злочинець.

[Маня:] Прокуратор, урядуй далі, – яку кару виносиш для того переступника? (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переступник — пересту́пник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. переступник — -а, ч., зах. Злочинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переступник — ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець). Словник синонімів української мови
  4. переступник — ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, — яку кару виносиш для того переступника? (Фр., IX, 1952, 11). Словник української мови в 11 томах