1. Словник української мови у 20 томах

перехоплювач

ПЕРЕХО́ПЛЮВАЧ, а, ч.

Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь.

У Раїси Павлівни, як виявилося пізніше, був чоловік. І неабиякий, а льотчик-перехоплювач (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехоплювач — перехо́плювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перехоплювач — -а, ч. Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь. || Літак-винищувач, що здійснює перехоплення цілі; винищувач-перехоплювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перехоплювач — ПЕРЕХО́ПЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь. У Раїси Павлівни, як виявилося пізніше, був чоловік. І неабиякий, а льотчик-перехоплювач (Цюпа, Краяни, 1971, 227). Словник української мови в 11 томах