1. Словник української мови у 20 томах

перечікувати

ПЕРЕЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод.

Очікувати деякий час початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи де-небудь, у якомусь стані і т. ін.; пережидати.

Зоя перечікує, поки Торон проходить мимо, і потім довго дивиться йому вслід (В. Собко);

Козаки .. перечікували, коли втихомиряться потривожені нападом шведські гарнізони (Ю. Мушкетик);

Їй здається, що панові Валер'янові після його промов на мітингах небезпечно сидіти вдома. Лучче б перечекати цей лихий день десь у сусідів, в певному місці (М. Коцюбинський);

Трохи перечекавши, дівчата зайняли й собі місця, взялися за ложки (П. Оровецький);

* У порівн. Стоїмо під берегом. Вражіння таке, мов перечікуємо дощ (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перечікувати — перечі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перечікувати — Вичікувати, пережидати, перечасовувати; док. перегодити. Словник синонімів Караванського
  3. перечікувати — див. ждати Словник синонімів Вусика
  4. перечікувати — [пеиреич’ікуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. перечікувати — -ую, -уєш, недок., перечекати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Очікувати деякий час початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи де-небудь, у якомусь стані і т. ін.; пережидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перечікувати — Перечі́кувати, -чі́кую, -чі́куєш; перечека́ти, -чека́ю, -чека́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перечікувати — ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. Словник синонімів української мови
  8. перечікувати — ПЕРЕЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Очікувати деякий час початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи де-небудь, у якомусь стані і т. ін.; пережидати. Словник української мови в 11 томах