перечіплювати
ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. перече́плять; док.
1. що. Чіпляти що-небудь на інше місце.
– Там у стіні, на якій він [годинник] висів, – двері. Грюкають ними, струшують механізм, а він не новий. Перечепити треба (Ю. Мушкетик);
// Чіпляючи, переміщати через що-небудь, надавати іншого положення.
За ним дрібоче, перечепивши через плече в'язанку бичків, Коська (Ю. Збанацький).
2. що і без прям. дод., розм. Заважати кому-небудь рухатися, створюючи на його шляху перешкоди.
Кидають [діти] на його мерзлим кізяком, перечіплюють, у сніг валяють (С. Васильченко);
Хлопцям здалося, що це Адольф. Тому, коли він пробігав повз Волю, цей перечепив його татовою палицею (Ю. Яновський);
* Образно. Давні товариші його відцуралися; .. дехто високо пішов угору, у генерали виліз; а йому доля підставила ногу – перечепила (Панас Мирний);
// Зупиняти кого-небудь під час зустрічі.
От і пішов [голова], а за ним і судящі .. Тут і перечепив його писар (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Перебивати чию-небудь розповідь, мову і т. ін.
[Дар'я Іванівна:] Що він казав про мене? [Дзюба:] Коли будете перечіплювати, я перестану розказувати (І. Кочерга).
3. що. Зчіплювати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Перечіплювати вагони.
Значення в інших словниках
- перечіплювати — перечі́плювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- перечіплювати — -юю, -юєш і діал. перечіпати, -аю, -аєш, недок., перечепити, -чеплю, -чепиш; мн. перечеплять; док. 1》 перех.Чіпляти що-небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що-небудь, надавати іншого положення. 2》 перех. і без додатка, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перечіплювати — Перечі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; перечепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять; перече́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перечіплювати — ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док. Словник синонімів української мови
- перечіплювати — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. перече́плять; док. 1. перех. Чіпляти що-небудь на інше місце. — Там у стіні, на якій він [годинник] висів, — двері. Словник української мови в 11 томах
- перечіплювати — Перечіплювати, -люю, -єш сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у. Словник української мови Грінченка