перещеміти
ПЕРЕЩЕМІ́ТИ, ми́ть, док.
1. Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням).
Рани перещеміли;
// безос.
В хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари. Перещеміло, нагрілась – знову до вікна (С. Васильченко).
2. перев. у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін. Перестати відчувати жаль, тривогу, тугу і т. ін.
Сьогодні тільки вражено наболіле місце. Перещемить, – затихне (Б. Грінченко);
Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перещеміти — перещемі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перещеміти — -мить, док. 1》 Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням). || безос. 2》 перев. у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін. Перестати відчувати жаль, тривогу, тугу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перещеміти — ПЕРЕЩЕМІ́ТИ, ми́ть, док. 1. Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням). Рани перещеміли; // безос. В хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари. Словник української мови в 11 томах
- перещеміти — Перещеміти, -млю́, -миш гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513. Словник української мови Грінченка