1. Словник української мови у 20 томах

пестунка

ПЕСТУ́НКА, и, ж.

Жін. до песту́н.

У сімнадцять літ стала [доня] вередлива. Батько гадав, що це нерви, стара пестунка Марія називала це “натурою”, а мама думала, що це настрої сімнадцятиліття (Ірина Вільде);

* У порівн. Річка тече ліниво, повилася лукою і, піднята греблею ГЕС, утворила затоки й плеса, вигрівається під сонцем, мов не знати яка пестунка (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пестунка — песту́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пестунка — -и. Жін. до пестун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пестунка — ПЕСТУ́НКА, и, ж. Жін. до песту́н. У сімнадцять літ стала [доня] вередлива. Батько гадав, що це нерви, стара пестунка Марія називала це «натурою», а мама думала, що це настрої сімнадцятиліття (Вільде, На порозі, 1955, 5); *У порівн. Словник української мови в 11 томах