1. Словник української мови у 20 томах

петиція

ПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж.

Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду.

Я був одним із гарячих організаторів страйку – виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (С. Васильченко);

Царські війська розстріляли багатотисячний натовп робітників, що несли цареві свою петицію (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. петиція — пети́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. петиція — див. КЛОПОТАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. петиція — -ї, ж. Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. петиція — Просьба Словник чужослів Павло Штепа
  5. петиція — Пети́ція, -ції, -цією; -ти́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. петиція — пети́ція (лат. petitio, від peto – прошу) письмове колективне прохання, звернене до органів державної влади. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. петиція — Колективне прохання, скероване до вищого керівництва. Універсальний словник-енциклопедія
  8. петиція — ПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду. Я був одним із гарячих організаторів страйку — виступав на зборах, складав петиції... Словник української мови в 11 томах