печальний
ПЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Сповнений печалі.
Десь у снігах печальна мати про сина згадує свого (В. Сосюра);
* Образно. Осінь. Ліс стоїть задумливий, печальний (А. Малишко);
// Який засмучує, завдає печалі.
Печальну вість сьогодні ми почули..: помер ашуг – любимий Сулейман (І. Гончаренко);
Було б невірно, якби я сказала, що самі тільки печальні спогади лишилися в моїй пам'яті (М. Чабанівський);
Сухим тріском вплелися в печальну мелодію короткі черги автоматів (Л. Первомайський);
// Який виражає печаль.
Печальний шлють очі погляд у сірі безодні [неба] (Г. Хоткевич);
Дальні небесні верхів'я розрізали трикутники печальних гусей, що летіли у вирій (М. Хвильовий).
2. Сповнений горя; тяжкий, безрадісний.
Було це тоді, коли кров і штики дала нам година печальна (В. Сосюра);
// Який викликає співчуття.
Печальна доля.
Значення в інших словниках
- печальний — печа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- печальний — див. сумний Словник синонімів Вусика
- печальний — -а, -е. 1》 Сповнений печалі. || Який засмучує, завдає печалі. || Який виражає печаль. 2》 Сповнений горя; тяжкий, безрадісний. || Який викликає співчуття. Печальна доля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печальний — Жалібний, жальний, журливий, журний, зажурений, пригноблений, смутний, посмутнілий, засмучений, посмучений, сумний, сумненький, посумнілий, сумовитий, засумований, тужливий, тужний, див. мінорний, меланхолік, гіпохондрик, песиміст Словник чужослів Павло Штепа
- печальний — ли́цар печа́льного (сумно́го) о́бразу, книжн. Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує відомого літературного персонажа. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу?... Фразеологічний словник української мови
- печальний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
- печальний — ПЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Сповнений печалі. Десь у снігах печальна мати про сина згадує свого (Сос., II, 1958, 230); *Образно. Осінь. Ліс стоїть задумливий, печальний (Мал., Думки.., 1959, 16); // Який засмучує, завдає печалі. Словник української мови в 11 томах