печерниця

ПЕЧЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до пече́рник; самітниця.

* Образно. Як плутане моторошне марення, як сон, пригадувала вона своє весілля, уривки пісень, музику, гостей і Сабішину саклю, де мусило тихо станути її життя гаремної печерниці (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печерниця — пече́рниця іменник жіночого роду самітниця Орфографічний словник української мови
  2. печерниця — ПЕЧЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до пече́рник; самітниця. *Образно. Як плутане моторошне марення, як сон, пригадувала вона своє весілля, уривки пісень, музику, гостей і Сабішину саклю, де мусило тихо станути її життя гаремної печерниці (Тулуб, Людолови, II, 1957, 171). Словник української мови в 11 томах