1. Словник української мови у 20 томах

пивничний

ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до пивни́ця.

Пивничні двері .. скрипнули злегка (І. Франко).

2. у знач. ім. пивни́чний, ного, ч., заст. Виночерпій.

Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пивничний — пивни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пивничний — -а, -е. 1》 Прикм. до пивниця. 2》 у знач. ім. пивничний, -ного, ч., заст. Виночерпій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пивничний — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М. Словник синонімів української мови
  4. пивничний — ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пивни́ця. Пивничні двері.. скрипнули злегка (Фр., VIII, 1952, 267). 2. у знач. ім. пивни́чний, ного, ч., заст. Виночерпій. Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах