1. Словник української мови у 20 томах

пилорама

ПИЛОРА́МА, и, ж.

Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки.

Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Ю. Смолич);

[Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилорама — пилора́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пилорама — -и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пилорама — ПИЛОРА́МА, и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки. Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Смолич, День.., 1950, 123); [Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (Лев., Марія, 1953, 34). Словник української мови в 11 томах