1. Словник української мови у 20 томах

пиляка

ПИЛЯ́КА, и, ж., рідко.

Те саме, що пилю́га́.

Поять [люди] свій товар, миють волів від дорожної пиляки (І. Франко);

Коло натовпу .. бігають, брьохають [діти] по пиляці (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиляка — пиля́ка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пиляка — див. пил Словник синонімів Вусика
  3. пиляка — -и, ж., рідко. Те саме, що пилюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пиляка — ПИЛ (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі або вкривають якусь поверхню), ПО́РОХ, ПОРОХНЯ́ВА, ПОРОХНЯ́ рідше, ПОРОХНО́ рідше, ПРАХ заст.; ПИЛЮ́ГА розм., ПИЛЮ́КА розм., ПИЛЯ́КА рідше, КО́ПІТ розм. рідше (густий); КУ́РЯВА, КУ́РИЩЕ підсил. Словник синонімів української мови
  5. пиляка — ПИЛЯ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що пилю́га́. Поять [люди] свій товар, миють волів від дорожної пиляки (Фр., VIII, 1952, 360); Коло натовпу.. бігають, брьохають [діти] по пиляці (Ю. Янов., IV, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах