пиндючність
ПИНДЮ́ЧНІСТЬ, ності, ж., розм.
Властивість за знач. пиндю́чний.
Не яка-небудь пиндючність панська відтручала його [Шевченка] від панів, а скорботне право крепацьке [кріпацьке], .. воно навівало на благородну душу тьмяну хмару найжурливішого сумовання (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиндючність — пиндю́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пиндючність — -ності, ж. Абстр. ім. до пиндючний. Великий тлумачний словник сучасної мови