пиріжник
ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст.
Той, хто пече або продає пироги.
Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на “хлібників”, “коровайників”, “калачників”, “пиріжників”, “бубличників” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиріжник — пирі́жник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- пиріжник — -а, ч. Той, хто пече або продає пироги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пиріжник — ПИРІ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто пече або продає пироги. Русь здавна славилася своїми майстрами хлібної справи. Вони поділялися на «хлібників», «коровайників», «калачників», «пиріжників», «бубличників» (Наука.., 7, 1963, 64). Словник української мови в 11 томах