1. Словник української мови у 20 томах

писарка

ПИ́САРКА, и, ж., розм.

Дружина писаря.

Побігла [мати] до сусід, і до кумів, і до атаманихи [отаманихи], і до писарки, і до паламарки... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ну, а отой ваш бриль, як решето – хто одніс до писарки переховати, поки я тут? – встромив на Настю гострі очі інспектор (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писарка — пи́сарка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. писарка — -и, ж., розм. Дружина писаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писарка — Пи́сарка, -ки, -рці; пи́сарки́, -саро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. писарка — ПИ́САРКА, и, ж., розм. Дружина писаря. Побігла [мати] до сусід, і до кумів, і до атаманихи, і до писарки, і до паламарки… (Кв.-Осн., II, 1956, 129); — Ну, а отой ваш бриль, як решето — хто одніс до писарки переховати, поки я тут? — встромив на Настю гострі очі інспектор (Вас., І, 1959, 224). Словник української мови в 11 томах