письмена
ПИСЬМЕНА́, ме́н, мн.
1. Писемні знаки, літери, перев. стародавні.
По стінах не картини, не ікони – розвішані там білі скрижалі, а на їх – дрібні, таємничі гієрогліфи [ієрогліфи] – письмена (С. Васильченко).
2. заст. Система графічних знаків, які вживаються для письма; те, що написане за допомогою цих знаків.
Старі архіви треба зберігати, копатися в них, ворушити їхній давній пил і цвіль. На сонце треба витягати ці прадідівські письмена! (О. Донченко).
△ (1) Куфі́чні письмена́, лінгв. – різновид давнього арабського письма.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- письмена — письмена́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- письмена — (стародавні) літери, букви, <�писемні> знаки; (китайські) гієрогліфи. Словник синонімів Караванського
- письмена — -мен, мн. 1》 Писемні знаки, літери, перев. стародавні. 2》 заст. Система графічних знаків, які вживаються для письма; те, що написане за допомогою цих знаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- письмена — Письмена́, -ме́н, -мена́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- письмена — ПИСЬМЕНА́, ме́н, мн. 1. Писемні знаки, літери, перев. стародавні. По стінах не картини, не ікони — розвішані там білі скрижалі, а на їх — дрібні, таємничі гієрогліфи [ієрогліфи] — письмена (Вас., І, 1959, 337). 2. заст. Словник української мови в 11 томах