1. Словник української мови у 20 томах

письменництво

ПИСЬМЕ́ННИЦТВО, а, с.

Літературна діяльність, писання художніх творів.

[Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко);

Збирачі й дослідники фольклору – О. Кольберг, В. Шухевич, В. Гнатюк та інші – відзначають одну із рис характеру гуцулів – їх нахил, пристрасть до письменництва (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменництво — письме́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. письменництво — -а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. письменництво — ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́ розм., ПИСЬМА́ЦТВО заст., зневажл. (Кіра:) Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Словник синонімів української мови
  4. письменництво — ПИСЬМЕ́ННИЦТВО, а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (Собко, П’єси, 1958, 220); Збирачі й дослідники фольклору — О. Кольберг, В. Шухевич... Словник української мови в 11 томах
  5. письменництво — Письменництво, -ва с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84. Словник української мови Грінченка