письменниця
ПИСЬМЕ́ННИЦЯ, і, ж.
Жін. до письме́нник.
Коли б я була письменниця, я могла б написати, що в нього був – ясний костюм, ясне волосся, ясно-сині очі й красивий, горбуватий трохи ніс. Але тому, що я не письменниця, – мені незручно писати про це (Ю. Яновський);
Своєрідність романів революційно-демократичної письменниці Марка Вовчка полягає в тому, що сатирична спрямованість її творів поєднується з прагненням утвердити активне, дійове ставлення до дійсності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- письменниця — письме́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- письменниця — -і. Жін. до письменник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- письменниця — Письме́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- письменниця — ПИСЬМЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до письме́нник. Коли б я була письменниця, я могла б написати, що в нього був — ясний костюм, ясне волосся, ясно-сині очі й красивий, горбуватий трохи ніс. Але тому, що я не письменниця, — мені незручно писати про це (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- письменниця — Письменниця, -ці ж. Писательница. Словник української мови Грінченка