1. Словник української мови у 20 томах

письмоводитель

ПИСЬМОВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст.

Службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод.

Пан письмоводитель прийшов .. з папером в руці і дав гасло, щоб мовчали (А. Свидницький);

– Справді, Якове, чого б тобі не піти зараз в учителі? Або, ще краще, письмоводителем до пристава? .. Робота чиста і чинів можна доскочити (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмоводитель — письмоводи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. письмоводитель — -я, ч., заст. Службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. письмоводитель — Канцеляриста Словник чужослів Павло Штепа
  4. письмоводитель — ПИСЬМОВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод. Пан письмоводитель прийшов.. з папером в руці і дав гасло, щоб мовчали (Свидн. Словник української мови в 11 томах