1. Словник української мови у 20 томах

питльований

ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до питлюва́ти;

// у знач. прикм.

Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (І. Нечуй-Левицький);

Хліб був чорний, разовий, .. часто-густо між зуби попадався вістяк, але Гринуньо не зважав на те. Навіть не погадав, що може бути кращий, питльований книш, або калач (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питльований — питльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. питльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до питлювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. питльований — Питльо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. питльований — питльо́ваний дрібного помолу (про борошно)(ст) ◊ питльо́ваний хліб хліб із борошна дрібного помолу (ст): Бабця господарила багато зі службою у кухні, там-то місили і пекли хліби: білий питльо́ваний... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. питльований — ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до питлюва́ти; // У знач. прикм. Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (Н.-Лев., І, 1956, 141). Словник української мови в 11 томах
  6. питльований — Питльо́ваний, -а, -е Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Грин. III. 349. Давай йому... коржів з питльованого борошна. Левиц. І. 180. Словник української мови Грінченка