питлювати
ПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу.
Приїхала попадя до млина питлювати (із журн.);
* Образно. – Ти питлюєш язиком, як у млині... (В. Стефаник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питлювати — питлюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- питлювати — -юю, -юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питлювати — Питлюва́ти, -тлю́ю, -тлю́єш, -тлю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- питлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док. Словник синонімів української мови
- питлювати — ПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); *Образно. — Ти питлюєш язиком, як у млині… (Стеф., І, 1949, 212). Словник української мови в 11 томах
- питлювати — Питлювати, -люю, -єш гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596. Словник української мови Грінченка