пишний

ПИ́ШНИЙ, а, е.

1. Буйний у своєму розквіті.

Настала пишна та тепла весна (І. Нечуй-Левицький);

Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський);

Навкруги – підступна тиша .. Луки, гори, пишні сади, – все зелене й принишкле (О. Гончар);

// З великою кількістю гілок, густим листям, буйним стеблом (про дерева, кущі, трави і т. ін.).

Подивись, яким шатром над нами Явір цей розкинув пишні віти (М. Старицький);

Сонце гляне, Побіжить весна .. Знову трави пишні Звиснуть отуди (П. Грабовський);

Розлилися гони пишними житами, Забуяли повінню пшениць (П. Воронько);

// Розквітлий, яскравий, великого розміру або з великою кількістю пелюсток (про квіти, дерева, кущі).

– О, який мак! – покрикнула Галя. – Що .. за пишнії маки! Я собі насію такого! (Марко Вовчок);

Тут цвіли синім цвітом невідомі їй кручені паничі, бархатна красоля, пишна жоржина, жовті гвоздики (О. Донченко);

// З великою кількістю відгалужень; крислатий (про роги тварини).

– Олень.., наче з бронзи вилитий, Таких пишних рогів я ще ніколи не бачив! (М. Томчаній).

2. Густий, пухнастий (про волосся).

Бачу, що ніколи мені панькатися з моїми пишними косами, взяла та й пообтинала їх (І. Франко);

За столом [сидів] .. офіцер з пишними рудими вусами (В. Винниченко);

// Пухнастий (про пір'я, вовну і т. ін. та вироби з них).

Юрко .. зняв з голови велюрового капелюха з пишною пір'їною, окреслив ним у повітрі коло й уклонився (С. Чорнобривець);

Пишне і м'яке вийде кашне, якщо в'язати його зірочкою (з навч. літ.).

3. Пухкий, м'який (про вироби з тіста).

Пишні пироги;

// Який піднімається, застигає, вкривається і т. ін. легкою, пінистою масою (про піну, шум і т. ін.).

Двоє незнайомих Сагайді бійців, сидячи під деревом, мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка свіже, ще напухирене пишним шумом молоко (О. Гончар);

Для виготовлення мусу ще не застигле желе перед охолодженням збивають до утворення легкої пишної піни (з наук.-попул. літ.).

4. Повний, розповнілий (про людину, її фігуру, частини тіла).

– Дай, Боже, здоров'я і йому, і вам, – Олена низько вклоняється лановому, і наче вклоняються йому її пишні груди, яким тісно в широкій пазусі (М. Стельмах);

// Добре вгодований, викоханий (про тварин).

Мій пишний гуцул-кінь летів шаленим трапом, потрясаючи від часу до часу своєю густою гривою (О. Кобилянська);

// З густими складками, зборками (про одяг).

На їх [них] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані, немов рябесеньким пір'ям заквітчані (Панас Мирний);

Максим дивився на її .. святковий одяг, на її пишні, гаптовані рукави сорочки (І. Багряний).

5. Який приваблює своєю чарівністю, незвичайністю; привабливий, дуже гарний.

Інші мають повні скрині полотен, а вона, окрім власного тіла, окрім пишної вроди, не має нічого (О. Гончар);

Вона все ще та давня Маня, з своїм пишним сміхом, коли сміється, і з тими очима, що пригадують її матір (О. Кобилянська);

// Який викликає, дає велику насолоду.

Був пишний тихий літній вечір (І. Нечуй-Левицький);

Я не раз почувала бажання бути на тім вершку, дихати тим пурпурово-золотим, пишним повітрям (І. Франко);

// Який справляє величне враження.

Поховали [Т. Шевченка], як хотів: Щоб лани широкополі І Дніпро, і кручі Було видно... І справді, пишна картина (М. Коцюбинський);

Уся в гірляндах пишна колісниця. На ній стоїть прекрасна Маріелла (Л. Костенко).

6. Який складається з різних кольорів; багатобарвний, барвистий.

Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький);

Так вітер по землі стелив туман легкий, А сонце понад ним промінням вигравало. І пишних кольорів мережку вишивало (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Який характеризується багатством форм, виявів; багатогранний.

Пишний світ .. з його красою або яка цікава книжка не давали йому змоги пильнувати як слід коло овець (Панас Мирний);

Чого ж дума така пишна, Чого ж слово бідне? (С. Руданський);

// Який бурхливо, багатогранно проявляється.

Літо минулось і квітки немає, А зіронька тихо зорить, як і влітку; Щире так щастя рівнесенько сяє, Зрадливе ж і пишне минає, як квітка (І. Манжура);

А любов цвіте Юна, пишная, Мов гілля густе В клена з вишнею (П. Воронько);

// Який відзначається високим ступенем вияву чого-небудь.

Віддаючись святій справі, Навік-віки віддавайсь; Не сіяти в пишній славі, А конати сподівайсь (П. Грабовський).

7. Високомовний (про слова, фрази і т. ін.).

Хотіла б, тату, я сказати Не пишне слово, а просте: Я не боюся муки, страти, – Адже ж той колос проросте (М. Нагнибіда);

– Ніч-зоря... Як це мило сказано! – захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар).

8. Який перебуває у розквіті; багатий, розвинений (про край, місцевість, країну і т. ін.).

Це була Акерманщина .. Край був багатий і пишний (І. Нечуй-Левицький);

Брати! Оці слова вам України син Несе як скромний дар від пишної країни (М. Рильський);

// З гарними упорядкованими будівлями (про населений пункт).

Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Мессіну в груду каміння (М. Коцюбинський);

// Великий, місткий, з архітектурними прикрасами, оздобленням (про будинок, палац, храм і т. ін.).

В нас по містах вибудовані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми, з такими великими дверима, що, здається, усьому миру хрещеному увіходити місця не бракує (Марко Вовчок);

// Розкішно обставлений (про приміщення).

Під землею ж там палати, де вельможний Ох сидить, гарні, пишнії кімнати, срібло-злото скрізь ряхтить (Леся Українка);

Один снаряд, шугонувши крізь купол, розірвався в пишній приймальній залі (О. Гончар).

9. Який коштує багато грошей; коштовний, цінний.

– Я дам тобі пишні дарунки, забудеш недолю свою (Леся Українка);

Жони, які стояли позад княгині, одягнені були простіше, але достойно, на них не було пишних золотих чи срібних оздоб (С. Скляренко);

// Який відзначається багатством, знатністю.

Збудує він собі гарний будинок і стане не попихачем, а наближеним до одного з пишніших панів крулевства [королівства]... (З. Тулуб);

// Який відбувається з великими почестями, відзначається урочистістю, помпезністю.

Бучні та пишні були по Гамзі похорони (Панас Мирний);

Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко);

// Який справляє враження багатством, розкішшю.

Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко);

Мовчки оглядав [Черниш] пишні окраси стін, ковзаючись по них неуважним, сумним поглядом (О. Гончар);

// Добре, з смаком пошитий із коштовних матеріалів, ошатний і чепурний (про одяг, вбрання).

Носить Марина дорогі та пишні убори, їсть Марина смачну та ситу страву (Панас Мирний);

Сини вже переодягнені в пишну козацьку одежу (О. Довженко).

10. Пихатий, бундючний.

Чи то ж та пишна Варка, що “трьохрубльових” наймичок не признає й за подруг? (Л. Яновська);

Знайду по серцю юнака, Що не зрадливий і не пишний, Того, що зустрічі шука (Л. Забашта);

Сватають мене. Я все не хочу, а батько не силує, хоч там які були й багаті й пишні женихи (Марко Вовчок);

Цікаво було б побачити його [нового знайомого] знову. “Але він, певно, не прийде, бо дуже пишний”, – подумала вона (В. Підмогильний).