1. Словник української мови у 20 томах

пияцтво

ПИЯ́ЦТВО, а, с.

Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них; алкоголізм.

Як умер батько, зараз почав Микола пити .. І пішло пияцтво, ледарство (Б. Грінченко);

Рідний брат її .. захряс у пияцтві, мов у трясовині (І. Волошин);

Дід був ледачий, .. і багато лиха він вніс у нашу родину своїм ледарством і безглуздим пияцтвом (О. Довженко);

Пияцтво робить людський організм сприйнятливішим до захворювань, призводить його до передчасної старості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пияцтво — пия́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пияцтво — -а, с. Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пияцтво — син. сині справи, синька, слива, літрбол. на природі: зелений ресторан. Словник жарґонної лексики української мови
  4. пияцтво — ПИЯ́ЦТВО (постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них), П'Я́НСТВО, АЛКОГОЛІ́ЗМ, ПИЯ́ТИКА розм. (Зінько:) І коли це пияцтво притишиться?! (М. Кропивницький); — А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство?... Словник синонімів української мови
  5. пияцтво — ПИЯ́ЦТВО, а, с. Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них. Як умер батько, зараз почав Микола пити.. І пішло пияцтво, ледарство (Гр., І, 1963, 316); Рідний брат її .. захряс у пияцтві, мов у трясовині (Вол. Словник української мови в 11 томах