плазмін

ПЛАЗМІ́Н, у, ч.

До екзогенних відносять ферменти стрептокіназу та урокіназу. Вони сприяють переходу плазміногену в його попередник, активний ензим плазмін, що і приводить до розчинення тромбу (з наук. літ.);

З появою Х-полімерів протеолітична дія плазміну щодо фібрину так само, як і при взаємодії з фібриногеном, регулюється додатковими лізин-зв'язуючими ділянками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плазмін — плазмі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плазмін — -у, ч. Те саме, що фібринолізин. Великий тлумачний словник сучасної мови