плакальниця

ПЛА́КАЛЬНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до пла́кальник.

За домовиною плакальниці – в середині – дівчина, “що чарів не знала”, в жалобі (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакальниця — пла́кальниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плакальниця — -і. Жін. до плакальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плакальниця — див. плакса Словник чужослів Павло Штепа
  4. плакальниця — ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Словник синонімів української мови
  5. плакальниця — ПЛА́КАЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до пла́кальник. За домовиною плакальниці — в середині — дівчина, «що чарів не знала», в жалобі (Вас., III, 1960, 373). Словник української мови в 11 томах