1. Словник української мови у 20 томах

плаксивиці

ПЛАКСИ́ВИЦІ, виць, мн. (одн. плакси́виця, і, ж.), розм.

Хвороблива плаксивість (звичайно у дітей).

[Герцик:] Все плаче [панна]. [Полковник:] Плаче? Плаксивиці напали? (М. Кропивницький);

Не хотілося [йти] кажу, та почула, що в неї дитинка плаче, а я ж від тієї плаксивиці перша знахарка (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плаксивиці — див. сльози Словник синонімів Вусика
  2. плаксивиці — -виць, мн. (одн. плаксивиця, -і, ж.), розм. Хвороблива плаксивість (звичайно у дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плаксивиці — Плакси́виці, -виць, -вицям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плаксивиці — ПЛАКСИ́ВИЦІ, виць, мн. (одн. плакси́виця, і, ж.), розм. Хвороблива плаксивість (звичайно у дітей). [Герцик:] Все плаче [панна]. [Полковник:] Плаче? Плаксивиці напали? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  5. плаксивиці — Плакси́виці, -ців м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34. Словник української мови Грінченка