планетарний

ПЛАНЕТА́РНИЙ¹, а, е.

1. Прикм. до планета́рій.

Планетарне устаткування.

2. спец. Який може обертатися одночасно навколо своєї осі та іншого предмета.

Під час роботи [комбайна КН-2] верхній бар підіймається і опускається за допомогою спеціального планетарного пристрою, обробляючи забій на всю потужність пласта (з наук. літ.).

ПЛАНЕТА́РНИЙ², а, е.

1. Прикм. до плане́та 1.

Атом нагадує планетну систему в маленькому масштабі (тому таку модель атома називають планетарною) (з навч. літ.);

Тектонічні сили, які зумовили виникнення самого Великого Донбасу і визначили його положення в межах Східної Європи, в основі своїй мають .. планетарні причини (з наук. літ.).

2. Який охоплює всю земну кулю, весь світ, усе людство; всесвітній.

Епоха виходу людини в космос знайшла в Рильському одного з перших і надзвичайно чуйних виразників ідеї, що її можна б назвати ідеєю планетарної єдності людства (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планетарний — планета́рний 1 прикметник від: планетарій планета́рний 2 прикметник від: планета Орфографічний словник української мови
  2. планетарний — I -а, -е. 1》 Прикм. до планетарій. Планетарне устаткування. 2》 спец. Який може обертатися одночасно навколо своєї осі та іншого предмета. Планетарна модель атома. II -а, -е. 1》 Прикм. до планета 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планетарний — планета́рний той, що нагадує планети або їхній рух навколо Сонця; ¤ п-а туманність – газова туманність дископодібної форми; ¤ п. механізм – механізм з зубчастими колесами, що обертаються навколо своєї осі і водночас – осі іншого колеса... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. планетарний — ВСЕСВІ́ТНІЙ (який стосується всієї земної кулі), СВІТОВИ́Й, ПЛАНЕТА́РНИЙ. — Павлику, — сказав Пронька, — твоя машина — всесвітній переворот у техніці (О. Донченко); Він.. задушевний хлопець. Словник синонімів української мови
  5. планетарний — ПЛАНЕТА́РНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до планета́рій. Планетарне устаткування. 2. спец. Який може обертатися одночасно навколо своєї осі та іншого предмета. Словник української мови в 11 томах