пластинчастий
ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, ПЛАСТИ́НЧАТИЙ, а, е.
Який складається з пластинок, має пластинки.
В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (з наук. літ.);
Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, .. луки, мечі й бойові сокири (з навч. літ.);
Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори, в яких серцевина виготовлена з пластин (із журн.);
// Який має форму, вигляд пластинки.
Пластинчасті кристали.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластинчастий — пласти́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- пластинчастий — -а, -е. Який складається з пластинок, має пластинки. || Який має форму, вигляд пластинки. Пластинчасті кристали. Пластинчасті гриби — гриби, що мають з нижнього боку шапки радіально розміщені пластинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластинчастий — ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, а, е. Який складається з пластинок, має пластинки. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144); // Який має форму, вигляд пластинки. Словник української мови в 11 томах