платити

ПЛАТИ́ТИ, плачу́, пла́тиш, недок.

1. що і без прям. дод. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін.

Умови такі: перекладачеві я плачу сам (М. Коцюбинський);

Кузьма Осадчий – ну цей на канал, цього батько до себе бере, там добре платять... (О. Гончар).

2. без прям. дод. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного.

Ой іду я з доріженьки Горілочки пити; Судять мене воріженьки, Що нічим платити (П. Чубинський);

– Найнявсь [чоловік] у некрути, так сьогодні гуляє, і що задумав, усе робить і за все платить, бо взяв грошей багацько (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мойшем .. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі “царськими” по п'ять карбованців (Олесь Досвітній);

* Образно. Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс).

3. що. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов'язки.

І день і ніч працювала [вдова], Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Т. Шевченко);

Любяч платив князеві дань – від рала й від диму (С. Скляренко).

4. без прям. дод., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь.

Привіт твоїй бабуні дорогій, що любить нас і світить нам, як сонце. (Люби ж і ти її, моя хороша, і ласкою, дитячим, ніжним словом плати за все те щире, добре, тепле, що виплива із золотого серця бабусеньки) (М. Драй-Хмара);

Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик).

◇ Відпла́чувати (віддава́ти, віддя́чувати, плати́ти, спла́чувати і т. ін.) / відплати́ти (відда́ти, віддя́чити, заплати́ти, сплати́ти і т. ін.) стори́цею див. відпла́чувати;

(1) Плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому – відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін.

Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко);

Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич);

(2) Плати́ти тим са́мим кому – те саме, що Плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою (див. плати́ти).

На мене не звертала [панна Анеля] уваги. Я був увічливий, але платив їй тим самим (М. Коцюбинський).