платонічно

ПЛАТОНІ́ЧНО.

Присл. до платоні́чний 2.

На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. платонічно — платоні́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. платонічно — Присл. до платонічний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. платонічно — Платоні́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. платонічно — ПЛАТОНІ́ЧНО. Присл. до платоні́чний 2. На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (Собко, Нам спокій.., 1959, 138). Словник української мови в 11 томах