плацкарта
ПЛАЦКА́РТА, и, ж.
Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава.
Дівчина клацнула ножицями, одрізаючи квиток і плацкарту (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плацкарта — плацка́рта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плацкарта — -и, ж. Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плацкарта — плацка́рта (нім. Platzkarte, від Platz – місце і Karte – квиток) додаток до проїзного документа, що дає право пасажирові зайняти певне місце у вагоні, каюті, автобусі тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- плацкарта — ПЛАЦКА́РТА, и, ж. Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава. Дівчина клацнула ножицями, одрізаючи квиток і плацкарту (Кучер, Чорноморці, 1956, 548). Словник української мови в 11 томах
- плацкарта — рос. плацкарта додаток до проїзного документа (або проїзний квиток), який надає право пасажирові зайняти певне місце у вагоні, каюті, салоні автобуса тощо. Eкономічна енциклопедія