плачливий

ПЛАЧЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який буває під час плачу (про голос, звуки).

– Давай хліба, давай, змилуйся надо мною! – лебедів плачливим голосом Бовдур (І. Франко);

Гутманів голос спадає до плачливого шепоту, до якоїсь безутішної скарги на життя (П. Колесник);

// Супроводжуваний плачем.

– Цій жінці потрібна швидка лікарська допомога. В неї вмирає дитина, – переклав Саїд Алі плачливий лемент (Іван Ле).

2. Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю.

Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахущий дим, плачливі співи серце розбивали (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плачливий — плачли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плачливий — див. ПЛАКСИВИЙ; (спів) жалісний, плакучий, з плачем, р. плачний. Словник синонімів Караванського
  3. плачливий — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
  4. плачливий — -а, -е. 1》 Який буває під час плачу (про голос, звуки). || Супроводжуваний плачем. 2》 Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плачливий — Плачли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плачливий — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. плачливий — ПЛАЧЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який буває під час плачу (про голос, звуки). — Давай хліба, давай, змилуйся надо мною! — лебедів плачливим голосом Бовдур (Фр., І, 1955, 302); Гутманів голос спадає до плачливого шепоту, до якоїсь безутішної скарги на життя (Кол. Словник української мови в 11 томах
  8. плачливий — Плачливий, -а, -е 1) Плаксивый. 2) Плачевный. Словник української мови Грінченка