1. Словник української мови у 20 томах

племінниця

ПЛЕМІ́ННИЦЯ, і, ж.

Дочка брата або сестри; небога.

Як навіжена, прискакала [Венера], Нептуна в губи цілувала, Говорячи такі слова: – Коли, Нептун, мені ти дядько, А я племінниця тобі, Та ти ж мені хрещений батько, Спасибі зароби собі (І. Котляревський);

Після того як її тітка побачила, що племінниця заміж не вийде і продовжуватиме вчитись, Варі не було від неї життя (О. Донченко).

(1) Трою́рідна племі́нниця (небо́га) – дочка троюрідного брата, троюрідної сестри.

– І в мене є новина: княгиня видає заміж за якогось доктора свою троюрідну небогу чи вихованицю (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. племінниця — Небога, діал.: братанниця, сестрінниця, сестрінка. Словник синонімів Полюги
  2. племінниця — племі́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. племінниця — див. НЕБОГА. Словник синонімів Караванського
  4. племінниця — [плеим’ін:иец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. племінниця — -і, ж. Дочка брата або сестри; небога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. племінниця — Небога, синовиця Словник чужослів Павло Штепа
  7. племінниця — ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ (СЕСТРЕ́НИЦЯ) (СЕСТРІ́НИЦЯ) діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата). Словник синонімів української мови
  8. племінниця — ПЛЕМІ́ННИЦЯ, і, ж. Дочка брата або сестри; небога. Як навіжена, прискакала [Венера], Нептуна в губи цілувала, Говорячи такі слова: — Коли, Нептун, мені ти дядько, А я племінниця тобі, Та ти ж мені хрещений батько, Спасибі зароби собі (Котл. Словник української мови в 11 томах