плентатися

ПЛЕ́НТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Іти, їхати, пересуватися повільно, через силу.

Воли помалу плентались дорогою (І. Нечуй-Левицький);

Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб);

* Образно. Тихою ходою Плентаються дні (П. Воронько);

// Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче).

Мабуть, швидко прийдеться й мені на старі літа плентатися в світ поза очі (І. Франко);

[Баба:] І чого б я плентався! Сидів би коло хати та на сонці грівся! Все одно ж нічого не почуєш (Я. Мамонтов).

2. Те саме, що блука́ти 1.

То було коли-не-коли хіба за хлібом присуне [дід Улас] в село .. А то трохи не щодня плентається по селу (Панас Мирний);

Плентається чортяка по світу і пекла одцуравсь, бо добре зна, що жінка і там його знайде (О. Стороженко).

3. за ким, перен. Підтримувати кого-небудь, некритично поділяючи його погляди.

◇ Но́ги пле́нтаються див. нога́;

(1) Пле́нтатися нога́ми – іти важко, невпевнено.

Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішучо подався до дверей (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плентатися — пле́нтатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. плентатися — (рухатися поволі) тарганитися, плуганитися; (у хвості) плестися, волоктися, тягтися, п! ДИБАТИ; (десь) блукати; (за ким) іти слідом. Словник синонімів Караванського
  3. плентатися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. плентатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Іти, їхати, пересуватися повільно, через силу. || Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче). Плентатися в хвості. 2》 Те саме, що блукати 1). 3》 за ким, перен. Підтримувати кого-небудь, некритично поділяючи його погляди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плентатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку). Словник синонімів української мови
  6. плентатися — ПЛЕ́НТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Іти, їхати, пересуватися повільно, через силу. Воли помалу плентались дорогою (Н.-Лев., II, 1956, 310); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  7. плентатися — Пле́нтатися, -таюся, -єшся гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168. Словник української мови Грінченка