плерома

ПЛЕРО́МА, и, ж.

Повнота відтворюється іншими сутностями, бо вони – безмежні. Саме так сталося, коли з Плероми відійшла свята Софія, мудра сутність Материнства... (О. Бердник);

Я згадую про одіозного Ребе тому, що В'ячеслав Максимович, загалом дуже стриманий у своїх антипатіях, Руслана Боделана не терпів. Він вважав його фігурою знаковою, такою собі від'ємною плеромою, що свідчить про незламність і непереможність партноменклатури (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плерома — плеро́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плерома — (мед.) огрядність, див. товстий, полісаркоза, пікнічний Словник чужослів Павло Штепа