плескіт

ПЛЕ́СКІТ, коту, ч.

1. Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), а також удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї.

Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння (М. Вороний);

На слобідських вулицях темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев (А. Шиян);

Інколи ми потрапляємо в калюжу, тоді зчиняється плескіт (П. Колесник).

2. Лопотіння на вітрі (паруса, прапора і т. ін.).

Вже вчувався йому святковий гомін слов'янської столиці, плескіт переможних знамен (О. Гончар).

3. Шум аплодисментів.

За дверима .. одинокий голос промовляв щось. Затим – плескіт рук і знову гамір, сміх (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плескіт — (шум води) плеск, плескотання, плескотіння, плескання, хлюпання. Словник синонімів Полюги
  2. плескіт — пле́скіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. плескіт — Хлюпіт, плюскіт, хлюпання, плюскання, хлюпанина, ок. плеск, плюск; (прапорів) лопотіння, (долонь) плескання, ляскання. Словник синонімів Караванського
  4. плескіт — I виплеск, плеск, плескання, плескотання, плескотіння, плюскотання, плюскотіння, сплескування, спліскування, хлюпання, хлюпотання, хлюпотіння II див. хлюпання Словник синонімів Вусика
  5. плескіт — -коту, ч. 1》 Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), а також удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї. 2》 Лопотіння на вітрі (вітрила, прапора і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плескіт — ПЛЕ́СКІТ, коту, ч. 1. Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), а також удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї. Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння (Вороний, Вибр., 1959, 121); На слобідських вулицях темно. Словник української мови в 11 томах