1. Словник української мови у 20 томах

плетиво

ПЛЕ́ТИВО, а, с.

1. рідко. Дія за знач. плести́.

Такі ж берестові постоли, дідового плетива, й на Сергієві (Ю. Мушкетик).

2. Що-небудь сплетене, переплетене.

Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття (О. Копиленко);

Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (В. Козаченко);

// Плетений мереживний виріб.

* У порівн. Пропускають [плащі] зимний вітер, наче плетива венецькі (Леся Українка);

// перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.).

Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в'язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків (Ірина Вільде).

3. Певний вид переплетення у плетеному виробі.

Ажурне плетиво використовується при виготовленні мережив для білизни, покривал, завіс і т. д (з навч. літ.).

◇ (1) Пле́тиво слів, ірон. – багатослівна (звичайно малозмістовна) манера висловлення.

Захоплення .. химерним плетивом слів робить твір важким для сприймання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плетиво — пле́тиво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плетиво — Сплетіння, переплетення, ПЛЕТЕНИЦЯ, мішанина, плутанина; (інтриґ) павутиння; (ажурне) мереживо; (дія) плетіння, плетення. Словник синонімів Караванського
  3. плетиво — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. плетиво — -а, с. 1》 рідко. Дія за знач. плести. 2》 Що-небудь сплетене, переплетене. || Плетений – мереживний виріб. || перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.). 3》 Певний вид переплетення у плетеному виробі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плетиво — Пле́тиво, -ва, -ву; -тива, -тив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плетиво — МЕРЕ́ЖИВО (сітчаста тканина з узорами, якими оздоблюють одяг, білизну тощо), МЕРЕ́ЖКА розм., КОРО́НКА діал.; ПЛЕ́ТИВО (виплетене). Словник синонімів української мови
  7. плетиво — ПЛЕ́ТИВО, а, с. 1. рідко. Дія за знач. плести́. Такі ж берестові постоли, дідового плетива, й на Сергієві (Мушк., Чорний хліб, 1960, 4). 2. Що-небудь сплетене, переплетене. Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття (Коп. Словник української мови в 11 томах