1. Словник української мови у 20 томах

пливкий

ПЛИВКИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Здатний плавитися, топитися; плавкий.

Пливкий метал.

2. перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий.

Ще не віджили в нас ренесансні форми, як одночасно почали виступати прояви бароко. Границя між обома стилями була пливка (з наук. літ.).

3. Швидкий.

Пливка хвиля.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пливкий — пливки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. пливкий — -а, -е, рідко. 1》 Здатний плавитися, топитися; плавкий. Пливкий метал. 2》 перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. 3》 Швидкий. Пливка хвиля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пливкий — Пливки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пливкий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. пливкий — ПЛИВКИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Здатний плавитися, топитися; плавкий. Пливкий метал. 2. перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Ще не віджили в нас ренесансні форми, як одночасно почали виступати прояви барокко. Словник української мови в 11 томах