плиця
ПЛИ́ЦЯ, і, ж.
1. Лопать (колеса).
2. заст. Черпак, ківш, яким відливають воду з човна; дерев'яний черпак для зерна або борошна, залізний черпак для вугілля.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плиця — пли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плиця — ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Словник синонімів української мови