плодючість
ПЛОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Властивість за знач. плодю́чий.
Повторні парування підвищують плодючість самок і зміцнюють життєвість потомства (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плодючість — плодю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плодючість — -чості, ж. Властивість за знач. плодючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плодючість — Плодю́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плодючість — Здатність до розмноження, вимірюється кількістю особин народженого живим потомства (п. дійсна), чи напр., кількість ікринок в ікрі риб (п. потенційна). Універсальний словник-енциклопедія
- плодючість — ПЛОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. плодю́чий. Повторні парування підвищують плодючість самок і зміцнюють життєвість потомства (Бджоли, 1955, 107). Словник української мови в 11 томах