1. Словник української мови у 20 томах

плоскогубці

ПЛОСКОГУ́БЦІ, ів, мн.

Кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами).

Плоскогубцями вигинають дріт, обтискують проводи при їх зрощуванні, випрямляють зігнуті шурупи і цвяхи (з навч. літ.);

З усіх кишень засмальцьованого комбінезона стирчали гаєчні ключі, викрутки та плоскогубці (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плоскогубці — плоскогу́бці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. плоскогубці — -ів, мн. Кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плоскогубці — Обценьки Словник чужослів Павло Штепа
  4. плоскогубці — КЛІ́ЩІ (металевий інструмент перев. для захоплювання, тримання розпеченого металу); ЛЕ́ЩА́ТА діал.; ОБЦЕ́НЬКИ (інструмент для витягування цвяхів); ПАСАТИ́ЖІ (універсальний інструмент, який об'єднує в собі плоскогубці, кусачки, викрутку тощо)... Словник синонімів української мови
  5. плоскогубці — ПЛОСКОГУ́БЦІ, ів, мн. Кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами). Плоскогубцями вигинають дріт, обтискують проводи при їх зрощуванні, випрямляють зігнуті шурупи і цвяхи (Монтаж і ремонт.. Словник української мови в 11 томах