1. Словник української мови у 20 томах

плуганитися

ПЛУГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., діал.

Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати).

По шляху в місто плуганились шкапами селяни й везли на продаж на торжок огородину (І. Нечуй-Левицький);

Гарасько .. мовчки плуганився за Тимком, загрібаючи пісок своїми босими клешнюватими ногами (Григорій Тютюнник);

Я тягнув човен за шовкову шворку, яка впивалася мені в руки, провалювався в ковбані, вилазив, падав, підводився й плуганився знову (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плуганитися — плуга́нитися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. плуганитися — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. плуганитися — -нюся, -нишся, недок., діал. Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плуганитися — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. плуганитися — ПЛУГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., діал. Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати). По шляху в місто плуганились шкапами селяни й везли на продаж на торжок огородину (Н.-Лев., IV, 1956, 272); Гарасько.. Словник української мови в 11 томах
  6. плуганитися — Плуганитися, -нюся, -нишся гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка