1. Словник української мови у 20 томах

плуговий

ПЛУГОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до плуг.

Літом були лише два короткі сезони [роботи в кузні]: плуговий та серповий (І. Франко);

Чутно пірнула чиста, мов дзеркало, блискуча сталь широкого плугового лемеша в землю, роздерла її і потягла борозну за собою (О. Кобилянська);

// Признач. для плугів, плуга.

Плугове залізо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плуговий — плугови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плуговий — -а, -е. Прикм. до плуг. || Признач. для плугів, плуга. Плугове залізо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плуговий — ПЛУГОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до плуг. Літом були лише два короткі сезони [роботи в кузні]: плуговий та серповий (Фр., IV, 1950, 189); // Признач. для плугів, плуга. Плугове залізо. Словник української мови в 11 томах
  4. плуговий — Плугови́й, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл. Словник української мови Грінченка