плутократія

ПЛУТОКРА́ТІЯ, ї, ж.

1. Політичний лад, за якого вся влада зосереджена в руках найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу.

Плутократія – панування багатіїв.

2. збірн. Особи, що підтримують цей політичний лад; плутократи, багатії.

Слідом за фінансовою плутократією прибуло [до міста] і найвище всеросійське – царське та періоду Тимчасового уряду – чиновництво (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутократія — плутокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плутократія — -ї, ж. 1》 Політичний лад, за якого вся влада зосереджена в руках найбагатшої, а тому найвпливовішої верхівки панівного класу у суспільстві. 2》 збірн. Особи, що підтримують цей політичний лад; плутократи, багатії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плутократія — Дуковладство, див. тимократія, противне охлократія, демократія Словник чужослів Павло Штепа
  4. плутократія — Плутокра́тія, -тії, -тією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плутократія — плутокра́тія (грец. πλουτοκρατία, від πλούτος – багатство і κράτος – влада) 1. Панування багатіїв; політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам пануючого класу. 2. Купка найбагатших представників пануючого класу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. плутократія — ПЛУТОКРА́ТІЯ, ї, ж. 1. Політичний лад, за якого вся влада зосереджена в руках найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу в буржуазному суспільстві. Плутократія — панування багатіїв. 2. збірн. Словник української мови в 11 томах