плюсувальник

ПЛЮСУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.

Робітник, що займається плюсуванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюсувальник — плюсува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плюсувальник — -а, ч., спец. Робітник, що займається плюсуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюсувальник — ПЛЮСУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається плюсуванням. Словник української мови в 11 томах