плюсувальник
ПЛЮСУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.
Робітник, що займається плюсуванням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюсувальник — плюсува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плюсувальник — -а, ч., спец. Робітник, що займається плюсуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюсувальник — ПЛЮСУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається плюсуванням. Словник української мови в 11 томах