1. Словник української мови у 20 томах

плямочка

ПЛЯ́МОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до пля́мка.

На небі ні хмарочки, ні плямочки, – чисте, глибоке, широке (Панас Мирний);

За вікном діловито, заклопотано-любовно квокче квочка, часом вона нахиляє дзьоб до землі, кумедно воркоче – і до неї тоді скочуються жовтяві, з темними й срібними плямочками на крильцях грудочки (В. Винниченко);

Він кинув на пісок кашкета й тільки-но хотів застромити в чуба пальці, як очі впали на червону плямочку. – Кров! (Б. Антоненко-Давидович);

На екрані радара погасла плямочка світла (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плямочка — пля́мочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плямочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до плямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плямочка — ПЛЯ́МОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пля́мка. На небі ні хмарочки, ні плямочки, — чисте, глибоке, широке (Мирний, III, 1954, 60); На екрані радара погасла плямочка світла (Собко, Срібний корабель, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах
  4. плямочка — Пля́мочка, -ки ж. ум. отъ пляма. Словник української мови Грінченка