1. Словник української мови у 20 томах

плідник

ПЛІДНИ́К, а́, ч.

1. Жіночий орган розмноження у квіткових рослин, розміщений у центрі квітки; маточка.

2. Самець, від якого народжується потомство (у тварин, птахів, риб).

Основною перевагою штучного запліднення є можливість мати від найцінніших плідників у багато раз більше приплоду, ніж при природному спаровуванні тварин (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плідник — плідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плідник — -а, ч. 1》 Жіночий орган розмноження у квіткових рослин, розміщений у центрі квітки; маточка. 2》 Самець, від якого народжується потомство (у тварин, птахів, риб). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плідник — ПЛІДНИ́К, а́, ч. 1. Жіночий орган розмноження у квіткових рослин, розміщений у центрі квітки; маточка. 2. Самець, від якого народжується потомство (у тварин, птахів, риб). Словник української мови в 11 томах