1. Словник української мови у 20 томах

побезчестити

ПОБЕЗЧЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., кого, що.

Позбавити доброї слави; зганьбити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побезчестити — побезче́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побезчестити — -ещу, -естиш, док. Збезчестити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови