1. Словник української мови у 20 томах

побенкетувати

ПОБЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Взяти участь у бенкеті; погуляти.

Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету: зійдуться чужі люди, треба діло зробити, треба й побенкетувати (Панас Мирний);

Розшук цей скінчився щасливо, і на вечір збилася компанія відважних лицарів, що визнали за краще ушитись собі геть подалі і там потай побенкетувати досхочу (із журн.).

2. Бенкетувати якийсь час.

Тиждень-другий побенкетують [пани], нажируються вволю та й як вітром здмухне їх (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побенкетувати — побенкетува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побенкетувати — -ую, -уєш, док. 1》 Взяти участь у бенкеті; погуляти. 2》 Бенкетувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побенкетувати — ПОБЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Взяти участь у бенкеті; погуляти. Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету: зійдуться чужі люди, треба діло зробити, треба й побенкетувати (Мирний, III, 1954, 191). 2. Бенкетувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах
  4. побенкетувати — Побенкетува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували. Словник української мови Грінченка