поблажливість
ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. побла́жливий.
Найбільш всіх сподобалась вона [поема “Давня казка”] паничеві Ліпському, се мені приємно, бо все-таки він людина, вихована на європейській літературі, і патріотичної поблажливості в нього нема (Леся Українка);
В його словах відчувалась поблажливість люблячого чоловіка до слабостей і примх своєї жінки (Григорій Тютюнник);
Його ставлення до людей – це осолоджена хорошими манерами поблажливість, якщо не презирство (Я. Галан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поблажливість — побла́жливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поблажливість — -вості, ж. Властивість за знач. поблажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поблажливість — ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ (про ставлення), НЕВИМО́ГЛИВІСТЬ, ТЕРПИ́МІСТЬ розм., ЛІБЕРАЛІ́ЗМ розм. Безглуздо було сподіватися якоїсь поблажливості.. в цій камері (П. Словник синонімів української мови
- поблажливість — ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. побла́жливий. Найбільш всіх сподобалась вона [поема «Давня казка»] паничеві Ліпському, се мені приємно, бо все-таки він людина, вихована на європейській літературі... Словник української мови в 11 томах